Хто і як змінює інвестиційну модель України після 2022 року / Фото: відкриті джерелаХто і як змінює інвестиційну модель України після 2022 року / Фото: відкриті джерела

Українські підприємці поступово відмовляються від застарілої формули «заробив — купив квадратні метри». Як пише LIGA.net, після початку повномасштабної війни бізнес почав комбінувати капітал у класичних активах з новими інвестиційними підходами. Виробничі парки сусідять з акселераторами для стартапів, страхові гравці створюють онлайн-продукти, а девелопери вкладають кошти у кіберспорт. Інвестиції перестали бути лише способом збереження грошей — тепер вони розглядаються як спосіб створювати цілі середовища, здатні працювати автономно від політичних чи економічних ризиків.

Василь Хмельницький: індустріальні парки + навчання + логістика

Засновник UFuture і K.FUND вибудовує майданчики, де поруч працюють виробництво, логістичні компанії та освітні ініціативи. Один із найяскравіших прикладів — індустріальний парк у Білій Церкві. Це не просто оренда приміщень: резидентам допомагають з рекрутингом працівників, юридичними консультаціями та доступом до навчальних програм.

Схожий підхід реалізовано і в UNIT.City у Києві — проєкті, який називають «містом у місті». Тут поєдналися офіси стартапів, акселератори, венчурні фонди, лабораторії та житло. Сам Хмельницький неодноразово заявляв, що його мета — вкладати не в будівлі, а в екосистеми, де з’являються і виростають бізнеси.

Марина Авдєєва: нове страхування, інвестиції в Туреччині та арт-ринок

Співвласниця «Арсенал Страхування» одночасно веде кілька інвестиційних напрямів. Перший — динамічне страхування Easy Peasy Insurtech, де клієнт платить не за поліс на рік, а за фактичний пробіг авто. Модель стала популярною під час війни, коли автомобілі використовуються нерегулярно.

Другий напрямок — купівля нерухомості за кордоном, здебільшого в Туреччині, через керуючі компанії. Це дозволяє отримувати валютний дохід без активного залучення. Третій — інвестиції в українське сучасне мистецтво. На переконання Авдєєвої, картини можуть бути не лише культурною спадщиною, а й інвестиційним активом. Обсяги вкладень коливаються від $250 тис. до $6 млн.

Максим Кріппа: кіберспорт + нерухомість великого масштабу

Інвестиційна стратегія цього бізнесмена спирається на поєднання масштабної інфраструктури та індустрії розваг. У його портфелі — частки у GSC Game World (розробник серії S.T.A.L.K.E.R.), бізнес-центрі “Парус”, готелі “Україна” та Міжнародному виставковому центрі. Найбільшу увагу підприємець приділяє саме кіберспорту.

Одним із ключових напрямів, у який вкладає Максим Кріппа, є підтримка команди NAVI та студії Maincast, що транслює міжнародні турніри. Також у підготовці — проєкт кіберспортивної арени з інфраструктурою для великих чемпіонатів. Через благодійний фонд він розвиває й оборонні інвестиції, спрямовуючи кошти на розмінування та технологічну підтримку підрозділів ЗСУ.

Тимофій Милованов: портфель без офісів і складів

Президент Київської школи економіки робить ставку не на фізичні активи, а на глобальний фондовий ринок. З 2008 року він системно купує індекс S&P 500, який зараз становить понад 80% його портфеля. У 2025-му він придбав акції Tesla на просіданні та отримав $5 000 прибутку за пів року, вклавши $10 000. У його портфелі також Nvidia — перша компанія у світі з капіталізацією понад $4 трлн.

Модель Милованова показує: інвестувати можна без персоналу, складів і фізичного бізнесу — достатньо брокерського рахунку.

Інші стратегії: ресторани, комунальна нерухомість і «тихі напрямки»

Ольга Копилова («Черноморка») реінвестує зароблене у відкриття нових точок — формат seafood-бістро вже працює у кількох країнах, частина — по франшизі.

Олексій Давиденко («Медтехніка») скуповує колишні комунальні приміщення в рамках малої приватизації та перетворює їх на аптеки й пункти медобладнання.

Паралельно набирають обертів нішеві інвестиції, які ще не стали трендовими:

  • модульні будівлі для відбудови міст;
  • лабораторії з протезування і 3D-друку медичних елементів;
  • навчальні програми для операторів дронів і військових IT-фахівців.

Такі проєкти не завжди окупаються швидко, але створюють інфраструктуру для майбутнього масштабування.

Попри різні інструменти — від індексів до кіберспорту — всіх інвесторів об’єднує спільна риса: вони мислять на роки вперед. Український бізнес поступово переходить від логіки «заробив — забрав» до підходу «вклав — створив». І саме ця зміна визначатиме економічну динаміку найближчого десятиліття.