Як кандидати в президенти «обробляють» електорат

Не всі кандидати ще заявили про свої кандидатські амбіції, не всі ще стали кандидатами, але більшість вже встигла порушити чимало положень законодавства.

Чи царює зараз у виборчих технологіях гречка, і як кандидати новітньої доби “обробляють” електорат – розбиралися наші експерти й кореспонденти.

Нещодавно одне з відверто проросійських видань написало про результати свого розслідування щодо форм передвиборчої роботи чинного голови держави. У матеріалі йшлося про певну встановлену кількість “прихильників” гаранта з кожного під’їзду, “відповідальних за під’їзди”, списки, підписи, незаконне збирання персональних даних тощо.

У багатьох наведені факти викликали сумніви, але наші експерти стверджують, що й самі стикалися з ними.

Вадим Сосновський, політолог:

“У нинішньому житті знаєте, що найстрашніше? Що можна прочитати в “Странє” чи “Вєстях” якусь бридоту, подумати: Та ну, такого не може бути”, а потім з’ясується, що може бути і є. Я читав про списки “прихильників” у під’їздах, щомісячні чи щотижневі звіти про готовність голосувати за “того парня”, але думав, що це не масове явище, бо це надто незаконні схеми. Це навіть страшніше, ніж було за “регіоналів”. Але з тиждень тому мене перестріла знайома з сусіднього під’їзду й розповіла про всю цю схему, сказала, що потрібен “відповідальний” за наш під’їзд, чи не хочу я. Вона може мені допомогти влаштуватися. Треба “попрацювати” з мешканцями, знайти 15 чоловік з під’їзду, за кожного буде винагорода. Позавчора один колега розповідав таке про свій будинок у зовсім іншому районі. Тож тепер я практично певен, що схема масова, й за чинного президента “агітують” в тому числі й таким способом”.

При цьому більшість кандидатів намагається не оголошувати конкретних планів роботи, а акцентуватися або на критиці, або на вихвалянні себе коханого за величезні успіхи.

Степан Сердюк, журналіст:

“У моїй поштовій скриньці вже з місяць триває навала передвиборчого сміття. Найбільшу активність можу відзначити з боку “Опозиційного блоку”, Андрія Садового та Петра Порошенка. Але я не бачу реального впливу макулатури на чиїсь настрої чи думки. Я ж говорю з людьми, усіх дратує ця купа паперу. Жоден з кандидатів не хоче сказати правду – що вони не уявляють, що їм там робити, на тій посаді. Вони не знають, як вивести країну до швейцарських висот. ВОни просто рвуться до годівниці”.

Форми й методи “обробки клієнта” залежать від мети й становища конкретного політика, але “обробляють” виборця всі, вважає наш наступний співрозмовник.

Єгор Шишенок, гендиректор консалтингової компанії “Якість гарантовано”:

“Обробляють виборців абсолютно всі кандидати в президенти, тому тут необхідно конкретизувати, як саме вони їх обробляють. Можна виділити три основних почуття виборців, на яких грають передвиборчі штаби:

1. Невдоволення на базі заздрості. Стратегія, побудована на цьому почутті, направлена виключно на демонізацію конкурентів – статті та сюжети в такому випадку зображують конкурентів в образі “зажерливих буржуїв, що грабують зубожілий народ”.

2. Невдоволення на базі загострення уваги на конкретній (справжній або вигаданій) проблемі. Стратегія, побудована на цьому почутті, направлена виключно на діючу центральну чи місцеву владу.

3. Піднесення завдяки вже досягнутим або лише обіцяним в майбутньому “перемогам”. Стратегія, побудована на цьому почутті, направлена на демонстрацію переваги рекламованого кандидата”.

І ще кілька слів від “експертів з низів” – звичайних людей, на чиє життя політика впливає трохи сильніше, ніж на життя експертів.

Микола, таксист:

“Я думаю, що дурять нас усі. Зі мною часто їздять бійці з фронту, вони кажуть, що голосуватимуть за Порошенка, бо він дбає про армію. А коли питаю, скільки ж ти, хлопче, отримуєш грошей, починають скаржитися, що грошей мало, їжа погана, черевики розпадаються, зброї немає. Так про вас же дбають! – Ну, то зовсім інше, тож глобально – “про армію”. Отак промивають мізки”.

Олена Петрівна, продавець:

“Нам постійно щось обіцяють і нічого не виконують. Звісно, що нас обробляють. Я стараюся голосувати за тих політиків, чиї переконання відповідають моїм. Але ж не факт, що вони насправді такі, як вдають. Не знаю…”

Поділитися:
  • 12
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    12
    Shares


Телеграм-канал Мова й історія

Be the first to comment

Leave a Reply