Вірш тижня: Олег Ольжич

oljzhych

Краса, розміряна краса,
Вже не одягне цю країну.
Хіба, як перше, – небеса
Так само родяться і гинуть?

Уже не звабити руки
Маленьким щастям чи жагою.
Уста – обвітрені, різкі –
Зазнали дужчого напою.

Для них, проторюючи путь,
Чи дух не вищу радість випив?
Вони ж ідуть, вони ідуть,
Чиї серця – як смолоскипи.

1933

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…