Вірш тижня: Леся Українка

lesia-ukrainka-11

Відповідь

Не жаль мені, що я тебе кохаю,
      Та в нас дороги різно розійшлись.
      Ні, не кажи, що зійдуться колись!
      Не зійдуться, мій друже, я те знаю.

Моє кохання – то для тебе згуба:
      Ти наче дуб високий та міцний,
      Я ж наче плющ похилий та смутний, –
      Плюща обійми гублять силу дуба.

Та без притулку плющ зелений в’яне,
      Я не зав’яну, я знайду руїни,
      Я одягну обдерті, вбогі стіни,
      Зелений плющ оздобою їм стане.

В країну смутку вітерець прилине
      І принесе мені луну розмови
      Від мого дуба любого з діброви, –
      І спогад любих літ повік не згине.

За виданням:
Леся Українка. Зібрання творів у 12 т. К.: Наукова думка, 1975. Т. 1. С. 229.

Музей Лесі Українки в Києві

У Ялті закрили Музей Лесі Українки
 

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…