Велика Британія виклала в мережу газети XVIII-XIX ст.

Отримати в українській бібліотеці для читання газету 1920-1930-х років практично неможливо.

Для цього треба мати спеціальний дозвіл директора бібліотеки. А видають такий дозвіл лише у разі наявності відповідного клопотання від наукової установи. Для аспірантів чи докторантів це, звичайно, не є великою проблемою. Але я не є ні одним, ні іншим. Я просто цікавлюсь певними особами й подіями та інколи пишу про них статті. Отож, наукової установи, яка б дала мені таке клопотання, немає, а значить – немає у моїх руках і потрібних газет. Як і більшості книжок, виданих до 1945 року.

За часів Радянського Союзу це була пересторога з ідеологічних міркувань – аби не нахапались яких троцкізмів. Зараз обмеження мотивують прагненням зберегти старі видання. Гаразд, видання у законсервованому вигляді збережуться, але – для кого? Який сенс у їх наявності, якщо їх ніхто не читатиме? Парадокс.

Є ще одна неприємна підозра: керівництво бібліотек таким чином обмежує своїх конкурентів у доступі до джерел, залишаючи для себе матеріал наукової роботи. Не знаю, може навіть так. З усіх боків – негарно й неприємно.

Такий розлогий вступ я подав для контрасту до новини про те, що Британська бібліотека (одна з найстаріших та найбагатших у світі) оцифрувала й виклала у мережу наявні у її фондах газети XVIII-XIX століть. На цей час вже опрацьовано й оприлюднено більше 4 млн. сторінок, і щодня їхня кількість зростає на 8 тис. Усього бібліотека має у своєму розпорядженні більше 750 млн. сторінок газет з усіх кінців Британської імперії.

Тепер будь-хто може читати газети трьохсотлітньої давності на сайті “Британський газетний архів”. Доступ до газет – безкоштовний, платним є лише виготовлення повнорозмірних копій старовинних газет.

Ось чим мають займатись українські бібліотеки, замість складання фондів у ящики в підвалах. У нас же цим переймаються лише одиниці – ентузіасти, котрі оцифровують власні колекції газет і журналів та дають людям почитати…

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір