Веб 2.0 – реальність чи утопія?

Зображення - blogoreader.org.ua

Часи премодерованого контенту в Інтернеті, начебто, давно минули. У мережі вже, як мінімум, років з шість-сім декларують еру Веб 2.0. Але – чи справді ця ера вже настала?

 

Так, широке розповсюдження блогів, форумів, соціальних мереж, здавалося б, робить користувача не лише основним споживачем, але й основним творцем контенту (дещо про тему можете почитати й тут). Сучасний Інтернет набагато простіший за мережу десятирічної давнини (у сенсі його споживання), і вже точно – простіший і доступніший за класичне радіо, телебачення, друкування ЗМІ й книжок. Стати співтворцем мережі може стати будь-хто, на відміну від режисування телеефіру чи театральної вистави.

 

З огляду на це – так, Веб 2.0 – реальність. Споживаючи (використовуючи) інформацію з Інтернету, ми одночасно є й її творцями – своїми коментарями, постами у блогах, реакціями на будь-що у соцмережах. Власне кажучи, задля нас це все робиться. (Ну, хіба невеличке уточнення – заради наших грошей).

 

А з іншого боку – ми майже не впливаємо на те, що нам пропонують. Як мало ми впливаємо на програму телебачення, маючи змогу обирати лише між різними каналами, так і не можемо ми вплинути на зміст новинних стрічок інформаційних сайтів, вибираючи те чи інше між сайтами. Стосовно ж конкретного сайту – тут “рулить” той “хтось”, хто тим сайтом керує. І здебільшого йому до лампочки, чого ви прагнете. Він просуває те, що треба йому. Звичайно, подаючи це у тому вигляді, який ви “схаваєте”.

 

Зокрема, українці значну частину новин отримують зі стрічки Укр.Нет. Але цю стрічку хтось формує, і формує не “від фонаря”, а з якоюсь метою. І ми з вами на це не впливаємо. От, скажімо, досить давно я не бачу у стрічці новин з “Української правди”. І “5-й канал” у стрічці був давно (можливо, помиляюсь – пробачте. Чесно, не бачив). Зате дуже багато “Комсомольской правди” та “Сегодня”. Ось так.

 

Стосується це не лише новин. Те ж саме – і з результатами веб-пошуку. Великі пошукові компанії знають, навіщо і які результати вони показують у відповідь на ваші запити. Якби їх метою було всебічне й повноцінне інформування користувачів – вони б за нас з вами не боролись, бо ми тоді не були б потрібні взагалі. Але ми потрібні, бо нам згодовують рекламу. Яку – вирішують за нас, аж ніяк не ми. Думаю, погодитесь, що така ситуація – це не 2.0.

 

Тож, що таке Веб 2.0 – реальність чи утопія? Здається, це явище не стало ще реальністю, оскільки надто багато залишилось в мережі від попереднього етапу – Веб 1.0. Але й утопією 2.0 назвати вже не можна, адже справді значна кількість елементів відповідає цій, все ж, революційній ідеї – залученні користувача мережі у якості її співавтора.

 

Звичайно, я торкнувся лише деяких аспектів достаньо складного поняття “Веб 2.0”, і напевне буду ще щось аналізувати на тему (якщо вистачить клепки. До речі, хто знає – що таке “клепка”?). Кидайте ідеї – подумаємо, подискутуємо.

 

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…