Уроки української від Рути. Урок 3

Привіт! І знову ми зустрілись, аби трішки звернути увагу на стилістичні помилки, бо москалями нас роблять не лише матюки, а й чужомовний синтаксис.

Оскільки ми живемо в білінгвальному просторі, хоч-не-хоч у нашу мову вкрадаються сусідські синтаксичні конструкції. А Потебня з Гумбольдтом колись усе це досліджували і виявили: як мислиш – так і говориш, як говориш – так і живеш. Тобто якщо в нашій свідомості сидять чужомовні логіко-синтаксичні конструкції, висновки напрошуються відповідні 🙂

Розглянемо чужоземних шпигунів на кількох конкретних прикладах.

1. Можу надавати наступні послуги.

Російською мовою ця фраза звучала б цілком природно:

Могу предоставлять следующие услуги.

Одначе українською мовою слово наступний означає саме те, що означає: той, що йде вслід за попереднім: наступного дня, на наступному уроці, наступного разу. А у вищезгаданому прикладі слід було вжити слово такі (а ще краще написати надаю такі послуги, бо можу – не зовсім доконаний вид).

2. Знов таки вкрадається синтаксис мови сусідньої держави у фразі: при виконанні певних робіт – при выполнении определённых работ.

В українській мові природно звучить: горох при дорозі, при мені не матюкайся, жених при грошах, церква при лікарні. Але коли йдеться про процес, при не годиться, натомість вживається, скажімо, під час (залежно від контексту може бути ще в процесі): під час виконання певних робіт.

3. Наступна міцно втаврована в наші мізки калька – це всюдисуще дійсно. Приклади адекватного вживання цього слова в його питомому значенні: дійсний спосіб дієслова, підпис особи дійсний, посвідчення водія дійсне, без компостера не дійсний. Але вживання слова дійсно в тому випадку, коли збираємося сказати справді – некоректне.

Спробуйте сказати а й справді! замість звичного дійсно. Хіба не кайф? 🙂

4. Про вживання поки у значенні поки що не хотілось навіть казати, надто вже банально й просто. Але сучасна мова рясніє цим покручем, і мало хто спохоплюється, що синтаксичні “спецагенти” невпинно працюють навіть без нашої свідомої участі. Тож про всяк випадок варто запам’ятати й про поки що 😉

Звісно, шпигуни – гості непрохані. Та коли ми знаємо, які вони з себе – то й випровадити їх легше. Було б бажання!

Далі бу 🙂

Оляна Рута

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…