УГВР: нескорені

У селі Сприня Самбірського району, що на Львівщині, відбулися урочистості з нагоди відзначення 70-річчя створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

Довідка:

УГВР — орган політичного керівництва українським визвольним рухом, проголошений «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі». Утворений наприкінці Другої світової війни з ініціативи керівництва УПА та ОУН(б).

Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для збройної боротьби проти нацистських окупантів і каральних підрозділів НКВС та притягнення до неї кадрів і з-поза ОУН, хоч остання залишалася організаційною й ідеологічною базою УГВР. Очолив Раду Кирило Осьмак.

osmakКирило Осьмак народився 1890 року в містечку Шишаках на Полтавщині. Вищу освіту здобув у Московському сільськогосподарському інституті (1910–1916). після початку Великої війни служив у Відділі допомоги біженцям, які постраждали від війни Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу. Кирило Осьмак був одним із учасників створення Центральної Ради. З 1917 року працював у Генеральному секретаріаті земельних справ, завідував видавничим відділом. З початку 1925 року працював в Інституті української наукової мови Всеукраїнської академії наук, створював сільськогосподарський термінологічний словник. 1930 року Кирила Осьмака заарештували у Москві, був засуджений на п’ять років сталінських концтаборів.

У жовтні 1941 року в Києві було створено Українську національну раду. Кирило Осьмак очолив у ній відділ земельних справ і створив Бюро кооперативного товариства «Сільський господар». Підтримував зв’язок з антифашистським українським підпіллям упродовж усієї окупації Києва.

Наприкінці вересня 1943 року приїхав до Львова. Там він зустрічається з діячами ОУН та командуванням УПА, бере участь у створенні підпільної організації, що має стати верховним політичним і державним органом українського народу, опрацьовує документи, які ляжуть в основу її діяльності. 10 червня 1944 року відбулося засідання Ініціативного комітету УГВР, де затверджено назву організації — Українська головна визвольна рада.

11—15 липня 1944 року відбувся Великий збір УГВР – тоді обрали президію та Генеральний секретаріат — підпільний парламент та підпільний уряд воюючої України. Головою президії та президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (псевдонім — Марко Горянський). У середині серпня 1944 року Кирило Осьмак відвіз дружину з донькою в село Гур’є Горішне і поселив біля великого лісу. Відразу ж після цього сотні УПА вирушили в напрямку Турки.

23 серпня 1944 року відбулася сутичка між відділами УПА та частинами НКВС. Кирило Осьмак був поранений, чимало його однодумців загинуло, але йому вдалося втекти. 12 вересня під час облави, влаштованої НКВС, Кирила Осьмака заарештували. Два з половиною роки він перебував під слідством, ув’язненим у Дрогобицькій тюрмі (1944–1947), у січні 1947 року його перевезли до Лук’янівської тюрми. Вийти з-за грат йому вже не судилося. Всю решту свого незламного житя Кирило Осьмак провів у Владимирській тюрмі, де й загинув 16 травня 1960 року.

Досвід боротьби УПА проти іноземних загарбників усіх ґатунків в нинішніх умовах перестав становити суто академічний інтерес, а мав би суттєво прислужитися сьогодні задля відсічі новітньому російському агресорові. Зокрема, про це йшлося під час засідання круглого столу на тему «УГВР і сьогодення» на території спортивно-туристичного оздоровчого комплексу імені Президента УГВР Кирила Осьмака.

Фото: Ярослав Тимчишин
Фото: Ярослав Тимчишин

Вступним словом всіх учасників заходу привітав перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Йосиф Ситник: «Саме на цій землі, скрапленій кров’ю наших повстанців, на їх подвигу та вірі у незалежну Україну, виховані сьогоднішні воїни Збройних Сил України, які захищають східні кордони нашої держави. Мусимо говорити правду про те, що триває українсько-російська війна, яка не припиняється ось уже 400 років. Російський імперіалізм, ховаючись у личинах чи то царизму, чи більшовизму, чи комунізму, а сьогодні начебто «демократичної Росії», прагне одного – загарбання українських земель. Мир буде в Україні лише тоді, коли здобудемо перемогу як у цих протистояннях так і в єдності нашого народу».

Також керівництво області, району та представники громадськості поклали квіти до пам`ятника засновникам УГВР, після чого відбулася поминальна панахида за борців за волю України та народне віче.

Ігор Галущак
igala@ukr.net

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір