Суперкубок у Львові. Як це було

Тривалий час Суперкубок України незмінно залишався прекрасним приводом для українських грандів з’ясувати стосунки. Київське «Динамо» і донецький «Шахтар» упродовж п’яти перших літ існування цього турніру з перемінним успіхом намагалися показати своїм вболівальникам, хто є найкращою командою країни.

Лише через 6 років після заснування Суперкубка інші українські клуби зуміли нав’язати гідну конкуренцію «гірникам» і «біло-синім»: у 2009-му «Шахтар» не зміг кваліфікуватися на Суперкубок – його місце зайняла «Ворскла», а у 2010-му матч-відкриття сезону пройшов уже без «динамівців». Того року команда Мірчі Луческу переграла сімферопольську «Таврію» з нищівним рахунком 7:0.

У 2011-му «Динамо» і «Шахтар» знову зустрілися у матчі за Суперкубок. У тому полтавському поєдинку столиця перемогла з рахунком 3:1. Хто ж тоді знав, що наступного «класико» на цьому турнірі вболівальникам доведеться чекати цілих три роки. Та врешті дочекалися! Місцем такої грандіозної битви було обрано Львів.

Такого видовища я пропустити не міг.

Квитки на матч надійшли в продаж 11 липня. Мені, киянину, який звик, що тікети на поєдинки під дахом 70-тисячного «Олімпійського» ніколи не були в дефіциті, дивно було дізнатися, що рівно через добу, 12-го липня, перепусток на «Шахтар»-«Динамо» у Львові залишилося дуже мало. Щоправда, квитки, що ще не були продані, коштували стільки, скільки я, бідний студент, дозволити собі не міг. Тому довелося шукати щастя в Інтернеті. Тут «перекупщиків» було хоч греблю гати. В одного з них я і купив заповітні контрамарки.

У день протистояння у місті Лева буквально пахло футболом. У центрі можна було побачити не одну сотню фанів з атрибутикою обох клубів. Щоправда, людей, які приїхали підтримати команду з Донецька було значно менше (принаймні візуально).

Ближче до вечора осіб з «динамівськими» і «шахтарськими» «розами» біля Оперного театру і на Площі Ринок ставало дедалі більше. Це було дивно, адже о такій порі цілком логічним був би «відтік» вболівальників кудись в бік «Арени Львів». Проте згодом я зрозумів причину цього явища: виявляється, фани обох клубів попередньо домовилися провести спільний марш. Ще рік тому було б доволі незвично побачити двох молодиків у формах принципових суперників, які мило про щось розмовляють. Зараз же це стало можливо. Усе-таки велика сила цей футбол.

Близько години мені знадобилося, аби дістатися до стадіону.

Великий комплімент «Арені Львів»: тут зручніше, ніж на НСК, спостерігати за грою. Через відсутність бігових доріжок відстань до поля мінімальна.

Тепер переходимо безпосередньо до матчу.

За декілька днів до поєдинку у Мірчі Луческу виникла серйозна проблема: відразу шестеро футболістів команди влаштували бунт, не з’явившись у клубі. Серед них такі гравці основи, як Дуглас Коста і Алекс Тейшейра. Цю проблему румунський спеціаліст вирішив так: Ілсіньйо вийшов на правому фланзі півзахисту, а Фернандо – разом з Тарасом Степаненком в опорній зоні.

Коли за годину до матчу оголосили склади, Ваш покірний слуга дуже здивувався. Я про появу у складі трьох, скажімо, «ненайосновніших» гравців – Калітвінцева на лівому фланзі півзахисту і Безуса з Рибалкою в центрі. Забігаючи наперед скажу, що перший приємно здивував. Інші ж двоє просто розчинилися на полі.

Через півгодини, уже після передматчевої розминки, усе було готово до початку поєдинку. Команди нарешті вийшли на поле. Організатори підготували декілька цікавинок для глядачів. Перше. Для того, щоб підкреслити об’єднувальну силу гри мільйонів, капітани – Олександр Шовковський і Даріо Срна – були одягнені у футболки, де ліва половина була біла, «динамівська», а права – червоно-чорна, «шахтарська». Друге. За декілька хвилин до стартового свистка відбулося нагородження «best of the best» у минулому сезоні – найкращого бомбардира (ним став Луїс Адріано), голкіпера (Андрій П’ятов), молодого гравця (Сергій Болбат), тренера (Мірча Луческу) й арбітра (Сергій Можаровський). Після традиційно душевного виконання національного гімну дійство розпочалося.

Перші хвилини команди грали доволі обережно, по черзі володіючи ініціативою. Поодинокі моменти виникали біля воріт як Антона Каніболоцького, так і Олександра Шовковського. Першими реальну нагоду відкрити рахунок мали «гірники». Проте новий-старий форвард «Шахтаря» Олександр Гладкий не влучив по воротах після виходу віч-на-віч. Через декілька хвилин хапалися за серце вже вболівальники донецької команди – це Владислав Калітвінцев добре приклався метрів з 20. Голкіпер змушений був у стрибку переправляти м’яч на кутовий.

На самому початку другого тайму Андрій Ярмоленко після хорошого дриблінгу намагався відправити м’яч у дальній кут – і знову на місці був воротар.

Далі на якийсь час грою заволоділи донеччани. Проте якісно загострювати гру їм не вдавалося.

Ребров, вочевидь, розуміючи, що команді потрібні свіжі сили, замість Калітвінцева випустив на поле Гусєва. Це спровокувало справжній емоційний вибух на трибунах – вболівальники скандували прізвище ветерана. До речі, на «Арені Львів» цього вечора вигукували лише два імені – ім’я вже згаданого «динамівця», а також ім’я Президента РФ.
Отож… Після виходу беззаперечного улюбленця українських вболівальників «Динамо» дещо активізувалося. Гра в основному проходила на половині поля «гірників». Це було до 75-ої хвилини. Саме тоді Гладкому вдалося виграти позицію у Драговіча, розібратися із Сілвою, переграти Шовковського і спокійно забити в напівпусті ворота. Цей гол став 4-им для Олександра в матчах за Суперкубок, що наразі є абсолютним рекордом!

«Динамо» побігло відіграватися. Однак ці намагання не змогли увінчатися принаймні одним якісним ударом.

На 94-ій хвилині «біло-сині» невдало виконали кутовий, після чого обрізався Аруна, що допомогло «Шахтарю» втекти в контратаку. Новачок Марлос, який кількома хвилинами раніше вийшов на заміну, отримав передачу перед штрафним майданчиком, розібрався з двома гравцями і пробив по воротах – 2:0!

Наприкінці зустрічі свято футболу затьмарилося травмою Тараса Степаненка. Є інформація, що він пошкодив хребет. Бажаємо півзахисникові «гірників» якнайскорішого видужання.

«Шахтар» же ми вітаємо з перемогою в Суперкубку України з футболу, а вас, шановні вболівальники, з початком нового сезону!

Олександр Єрмаков
yermakov1@yandex.ua

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…