1. Чорні вершники з моря прийшли.
Брязкали й брязкали списи та щити,
Стукали й стукали підкови й копита,
Галас, гармидер, борід космаки
Ринуть за вітром:
Навала Гріха.

2. Три пташечки рядком
Задумливо сиділи.
Повз них проходив чоловік.
Пташки розштовхали одна одну.
«Він думає, що вміє співати», – сказали
Й голосно розреготалися.
Зі щирим співчуттям
Вони проводжали його поглядом.
Такі вони були кумедні,
Ті три маленькі пташечки.

3. В пустелі
Зустрів я створіння якесь,
оголене, схоже на звіра,
Котре на землі рачкувато сиділо,
Серце тримало
І їло його.
Спитав я: «Чи ж добре, смачне воно, друже?»
«Гірке-прегірке», – відказало;
«Одначе мені це сподобалось дуже
Тому, що гірке,
Та й моє ж бо воно».

4. У мене – тисяча язиків,
І дев’ятсот дев’яносто дев’ять – брехливі.
Тож я сподівався, що той останній
Заспіває саме те, чого я хочу,
Але він лежить у роті, як мертвий.

5. Якось прийшов той,
Хто сказав:
«Вишикуйте-но всіх на світі шеренгами».
Одразу ж
Зчинився ґвалт і галас між людьми –
Ніхто в шеренги шикуватись не хотів.
І сталась ворожнеча на землі,
І протривала майже цілу вічність,
Ба більше – кров було пролито,
Як тих, що шикуватись не хотіли,
Так і адептів шикування у ряди.
І зрештою, призвідника чекала смерть.
А ті, хто вижили в кривавім бойовищі
Так і не взнали істини простої.

7. Таємнича тіне, що в’ється біля мене,
Хто ти?
Звідки ти прийшла?
Скажи, чи є де-небудь правда,
А чи вона шпаркіша за жаркий вогонь?
Зізнайся!
Не думай, я не побоюся,
Сміливості у мене не забракне.
Отож, скажи мені усе!

© Стівен Крейн – Stephen Crane
З англійської переклав Володимир Криницький

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Leave a Comment