Словник української мови в 11 томах

АБИКУДИ, присл. Хоч куди, у будь-яке місце. Присутні засміялися, відзначивши, що «баритон» має свою думку і не так спроста погодиться абикуди їхати (Іван Ле, Право.., 1957, 53);
//  Без певного напряму. Вийшов Корній з двору за ворота, став, прихилився до стовпа, дивиться абикуди, нічого не бачить, нічого не чує (Леся Українка, III, 1952, 560).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 3.

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •