АБЕТКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до абетка 1; алфавітний. Абетковий порядок розміщення слів у словнику.

2. перен. Загальновідомий; елементарний. Поет вважає не зайвим висловлювати у віршах «абеткові» істини(Історія української літератури, II, 1956, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 3.

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •