АБАТИ́СА, и, жін. Ігуменя католицького жіночого монастиря. [Долорес:] Він, у вигнання їдучи, підмовив щонайсвятішу абатису (Леся Українка, III, 1952, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 2.

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •