АБА́КА, и, жін., архт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони. Абака — плоска плита у верхній частині капітелі, на яку безпосередньо опирається архітрав (Архітектура Радянської України, З, 1939, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 2.

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •