Розчарування від Майдану

Кінець минулого року, як і початок цього, пройшли “на Майдані”. З 24 листопада майже щодня команда сайту перебувала у гущавині подій, ми розмовляли з людьми, слухали політиків та громадських активістів, виступали самі. І ось враження і думки щодо майбутнього Майдану людей, які були на головній площі країни 7 січня 2014 року.

Степан Сердюк, журналіст, Київ: – Я був на Майдані з 28 листопада через день, оскільки позмінно чергую на стрічці новин. З перших днів було велике сподівання змін, щось схоже на Помаранчеву революцію – така ейфорія. Потім був розгін 30 листопада, 1 грудня – стався такий людський здвиг, здавалося, кінець надійшов цій владі. Та все якось швидко минулося, після перших невдалих дій щодо мітингувальників влада обрала найкращу у цій ситуації тактику – ігнорування. Вони вдають, що майдану не існує. І зараз видно, що потенціал Майдану, потенціал протестного вибуху втрачено. відсутність лідера чи керівної сили далася взнаки.

Андрій Васильченко, підприємець, Черкаси: – 2 грудня я приїхав до Києва, був у всіх на той час “найгарячіших” точках протистояння з владою, і жодного разу не думав, що не варто було цього робити. Навпаки, здавалося мені, треба доводити справу до кінця, брати владу у свої руки, блокувати посадовців та уряд в цілому. Але… Через два тижня вже дуже було помітно, що зник сенс Майдану, люди стояли, просто щоб стояти, не було головної мети і плану її досягнення. На сцену до мікрофона не дістатися, говорити з кожним окремо – скоро захрип… Повернувся додому. Сюди приїхав ось щойно дві години тому, побачу, чи щось зміниться. Ми втомилися розчаровуватись у владі і в собі.

Оксана, Дніпропетровськ: – Я тут буваю кілька днів на тиждень. Дуже подобається атмосфера на Майдані, взаємна підтримка, допомога. шкода, що побут майданівців так слабенько облаштовано – ці люди заслуговують на все найкраще. Будемо вірити в те, що Христос допоможе нам перемогти у цій боротьбі з іродами та їхніми посіпаками. З нами правда!

Іван Петрович, пенсіонер, Коломия: – Ми хочемо мати Україну такою, як свою країну має кожен європеєць. Ми ж бачимо Польщу, Словаччину, вони ж були такі самі, як і ми. Тепер це країни з високим рівнем життя, набагато вищим, ніж у Росії з її Тайожним Союзом. Але нас хочуть втримати саме в такому стані, аби нами, бідними й мовчазними, легше було керувати. Хай Путін засуне собі свій газ у д…у, ми маємо своє, і чужого нам не треба. Треба Ахметову – хай у Путіна купує за тією ціною, про яку домовиться!

Олександр, водій, Вишгород: – Ми тут вже місяць… Де результати? Я хочу спитати в опозиції: ви зумисно “зливаєте” Майдан? Ви хочете, щоб ми остаточно розчарувалися? Де ваша програма дій? Чому досі не вигнано у відставку ні Азарова, ні уряд, ні навіть жодного міністра не звільнено? Чому досі не покарано винуватців побиття 30 листопада? Ми слухаємо брехню Януковича, слухаємо брехню Тягнибока, Яценюка і Кличка, вони ж усі нам брешуть, всі з однієї банди… Об’єднання “Майдан” створили – а воно ж ні на що не впливає, а бюрократія, як у КПСС. Авторитетів до мікрофона не пускають, все хочуть монополізувати. А змін – жодних. Змін немає, і від цього величезне розчарування. Ми чекали більшого.

Спілкувався
Олег Верешковський

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…