Рейд УПА в Литву

Історія антирадянського опору знає лише два приклади, коли збройні формування поневоленого народу змогли боротися з Радянською армією та НКВС-МДБ аж до середини 1950-х: УПА й литовські “лісові брати”. І весь час вони намагалися налагодити плідну співпрацю.

Литовський паспорт Євгена Коновальця
Литовський паспорт Євгена Коновальця
Зв’язки українських націоналістів з балтійськими країнами тривали задовго до початку Другої світової. Відомо, що один із засновників УВО, попередниці ОУН, Євген Коновалець 1929 року отримав громадянство Литовської республіки, яке збереглося в нього до кінця життя.

Протягом війни в УПА існували цілі відділи з вояків інших національностей. Воювали в УПА й представники балтійських народів.

Втеча німців і прихід радянських військ загострили і на території України, і на території Литви саме антирадянську боротьбу. Одним із головних напрямків роботи ОУН і УПА було залучення до антибільшовицького фронту всіх поневолених в СРСР і Європі народів.

УПА: пошук союзників

У кінці 1940-х – на початку 1950-х років підрозділи Української повстанської армії здійснили кілька рейдів на територію Чехословаччини, Румунії і Польщі для переговорів з місцевими антирадянськими силами. Один із керівників українського повстанського руху Осип Дяків писав, що ці рейди – засіб інформування сусідів про визвольну боротьбу УПА і реалії життя в СРСР, спроби активізувати тамтешні революційні сили і створити підґрунтя для співпраці народів в єдиному антибільшовицькому блоці.

У період з 1945 по 1947 роки УПА вдалося налагодити співпрацю з польським підпіллям на Закерзонні (а це ж теж українські землі. Чому полякам там не здавалося, що з УПА не можна співпрацювати? Може, про “Волинь-43” вони тоді знали більше, ніж сучасні українці й поляки?). Рейди в Словаччину призвели до значної активізації там антирадянських рухів.

До нових спроб сконтактувати з “лісовими братами” дійшло у 1950 р. Відповідав за організацію рейду в Литву керівник крайового проводу Василь Галаса. У 1945-1946 роках він підготував кілька груп, які успішно відвідали Словаччину й повернулися без втрат. А через рік майже три сотні повстанців під його керівництвом перейшли в Західну Німеччину.

Одне зі звернень УПА до балтійських народів
Одне зі звернень УПА до балтійських народів

Було підготовлено кілька відозв до соратників над Балтикою із закликами об’єднатися у боротьбі проти спільного ворога. Українці закликали литовців, латишів та естонців налагоджувати зв’язки з Україною, спілкуватися з українцями, поширювати співпрацю в усіх сферах.

У литовський рейд відрядили групу повстанців на чолі з керівником проводу Камінь-Каширського району “Рибаком”. За підготовку групи відповідав керівник Ковельської округи “Яр”. Кожен член групи мав при собі особисту зброю, літературу, листівки.

Група вирушила в рейд 19 липня 1950 року. Через білоруську РСР вони прямували до Литви, намагалися рухатися якомога швидше, майже не зупиняючись у білоруських селах. Кілька разів вони натрапляли на засідки міліції і внутрішніх військ. Через кілька днів керівник групи змінив напрямок руху. Але невдовзі стало зрозуміло, що до Литви вони не дійдуть.

Відозва до литовців, латишів і естонців 1950 року.
Відозва до литовців, латишів і естонців 1950 року.

Українські повстанці вирішили розгорнути пропагандистську діяльність на території Білорусі. Білоруські дослідники стверджують, що упівці відвідали 21 населений пункт, поширювали свої листівки і видання в Гомелі і навіть Мінську. Повертаючись додому, рейдова група втрапила в радянську засідку, але змогла з боєм прорватися. 1 серпня 1950 року українські вояки зайшли на територію УРСР.

Невдалий рейд групи “Рибака” змусив командування УПА скасувати підготовку інших “балтійських” груп. Але робота з налагодження зв’язків між українським і литовським підпіллям тривала. Українці й литовці співпрацювали в Антибільшовицькому блоку народів, у таємних групах політв’язнів радянських таборів, в еміграції. Сучасні українсько-литовські відносини мають давню традицію.

Володимир Криницький

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…