Проблематика виборів в Україні

Україна перебуває на порозі позачергових виборів народних депутатів, що мають відбутися вже цього року. Парламентські вибори – дуже важлива подія в житті держави, від їх успішного проведення значною мірою залежить майбутнє країни і кожного громадянина.

Необхідно вибрати найбільш доцільний вид виборчої системи, щоб не допустити повторення минулих помилок. За чинним законодавством, депутатів обирають за змішаною (пропорційно-мажоритарною) виборчою системою. Тобто, 225 депутатів проходять до парламенту за закритими виборчими списками політичних партій; кількість депутатів від кожної політичної партії, що подолала п’ятивідсотковий бар’єр, пропорційна відсотку голосів, відданих за неї. Інші ж 225 обираються за мажоритарною системою: у виборчих округах перемагають кандидати в депутати, які набрали більше голосів.

Така виборча система недосконала. Наприклад, голосування за закритими виборчими списками (пропорційна система) не дає можливості проконтролювати, хто саме з членів партії пройде до парламенту. В свою чергу, мажоритарна система, залишаючи простір для маніпуляцій, зводить нанівець спроби партій, що отримали незначну сукупність голосів, представляти інтересі своїх виборців у парламенті.

Деякі політики висловлюються на підтримку пропорційної виборчої системи, але за відкритими виборчими списками, коли громадяни, обираючи партію, обиратимуть і депутатів від неї. До початку виборчого процесу є час визначитись, яка саме виборча система стане кроком до консолідації суспільства та злагодженої роботи парламенту.

Раз у раз, коли йдеться про вибори, можна почути ідеї щодо запровадження електронної системи голосування в Україні. Використання новітніх технологій у виборчому процесі обіцяє швидкий, чесний, економний підрахунок голосів з мінімізацією можливих фальсифікацій результатів виборів. Звучить заманливо. Але тільки в тому разі, якщо програмне забезпечення, за допомогою якого відбуватиметься голосування, буде розроблене всередині держави, відкрите для громадського ознайомлення й одночасно захищене від доступу заінтересованих осіб та хакерських атак. Електронна система голосування – не панацея від шахрайства. Одначе на такі системи повністю або частково переходять країни з різним рівнем демократії: Австралія, Бразилія, Індія, Казахстан, Канада, Китай, Південна Корея, США, Японія та деякі країни Європи.

Існує думка, що електронна система голосування з часом може використовуватись не тільки для обрання посадовців та наділення їх певними повноваженнями, але й для висловлення їм “вотуму недовіри” з подальшим усуненням від виконання обов’язків. Звичайно, цьому мають передувати виважені зміни до законодавства та висока свідомість суспільства, аби унеможливити масові маніпуляції. Але вже зараз видно, наскільки нові технології, при розумному їх використанні, можуть вплинути на зв’язок між владою обранців та народом.

Для забезпечення розвитку демократичних інститутів, необхідно будь-які вибори до органів державної влади проводити чесно, дотримуючись принципів та стандартів міжнародного права. Тому, до виборчого процесу долучаються міжнародні незалежні спостерігачі. Їх присутність дуже важлива. Вони фіксують факти порушень та узагальнюють враження від того, наскільки учасники виборчого процесу додержувались закону. На цьому компетенція міжнародних спостерігачів й обмежується. Тільки виборці можуть реально протидіяти фальсифікаціям.

Повноцінний народний контроль включає дві сфери впливу: 1) виборчий процес та 2) виконання обранцями покладених на них обов’язків. Громадські ініціативні групи пропонують небайдужим долучатися до роботи спостерігачів. При виявленні порушень вони мають право звертатись до суду з відповідною скаргою. Зрозуміло, що без люстрації судової та правоохоронної систем ні про який народний контроль взагалі не може йти мови. Варто звернути увагу на те, що притягнення до відповідальності винних (за логікою це мають бути як “виконавці”, так і представники конкуруючих політичних партій – “замовники”) ускладнюється наявністю депутатської недоторканності. До того ж, чинний Кримінальний кодекс передбачає покарання, неспівмірне зі шкодою, завданою суспільству: злочинцю, крім основного покарання, забороняється обіймати певні посади лише протягом декількох років. Отже особа, яка брала участь в фальсифікаціях виборів через якийсь час знову може повернутися до реалізації злочинних схем. Наведені перешкоди здійснення народного контролю мають бути усунені на законодавчому рівні під тиском громадськості.

Друга сфера впливу передбачає раціональний підхід до обрання кожного кандидата (політичної партії). Зараз час від виборів до виборів наповнений для народу туманними надіями й новими розчаруваннями. Щоб припинити цей беззмістовний кругообіг, партії, які претендують на перемогу мають обов’язково представляти свою програму розвитку України.

Програма повинна бути простою, чіткою, зрозумілою широкому колу осіб, з вказаними приблизними строками виконання поставлених завдань (наприклад, суть Пенсійної реформи; змін до Конституції України і т.д.). Таким чином, люди будуть обирати кращі ідеї, своє майбутнє, а не лідерів партій та порожні слогани. Зусилля щодо контролю за владою без наявної програми зводяться нанівець. Після обрання влада має постійно звітувати про виконання програм, а громадські організації паралельно контролювати правдивість наданих даних. Тоді виборці зможуть оцінити роботу й зробити висновки щодо ефективності діяльності того чи іншого державного органу.

Народний контроль у вищезазначених сферах впливу, які нерозривно пов’язані між собою, збільшить шанси побудувати прозору систему управління державою.

Отже, проведення виборів в Україні має комплекс проблем, що потребують відповідних рішень по всіх напрямках. Діяти необхідно рішуче та швидко, поки бізнес-кліка диктатора-втікача остаточно не оговталась після революційних подій.

Народ має наполягати на внесенні змін до Законів України “Про вибори народних депутатів України”, “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, а саме: впровадженні пропорційної системи виборів за відкритими списками. Вона є більш простою та зрозумілою для виборців і підрахунку голосів, ніж змішана. Голосування за відкрити списками стане кроком до прозорості виборів: народ перестане обирати “кота в мішку”. Якщо ж знизити прохідний бар’єр з 5 % до 3%, до парламенту потраплять свіжі політичні сили, в тому числі – утворені під час революції.

Вже зараз можна почати розробку електронної системи голосування, й, при дотриманні всіх необхідних вимог, випробувати її в тестовому режимі на найближчих виборах. Запровадження її полегшить голосування на тимчасово окупованих територіях та територіях, де проходять бойові дії.

Суспільство почне перемагати в боротьбі з депутатською злочинністю тільки після зняття недоторканності з народних обранців та введення суворої кримінальної відповідальності за найбільш розповсюджені злочини: фальсифікації виборів; перехід з однієї партії в іншу за гроші (так звані “тушки”), що змінює співвідношення політичних сил в парламенті; голосування за себе та інших народних обранців (так звані “піаністи”). В кінцевому результаті депутат-злочинець має бути позбавлений мандату та права бути обраним, на відповідні посади, в органи державного управління.
Закріплення на законодавчому рівні обов’язковості представлення “програми розвитку України” учасниками виборних перегонів, з можливістю ставити питання про дострокове переобрання у разі її недотримання (невиконання) депутатами, надасть народу важелі контролю за курсом, який обирає влада.

Підвищити свідомість суспільства, під час голосування, допоможе інформування про необхідність раціонального вибору, “відсіювання” кандидатів за певними критеріями (наявність кримінального минулого; вищої освіти; репутація; досягнення на попередніх посадах; наявність бізнесу, що може вплинути на корисливу заінтересованість у вирішенні суспільно значущих питань і т.д.). У пригоді стануть безкоштовні семінари та незалежні газети.

Приділяти один день на 5 років управлінню державою і сподіватися на суттєве поліпшення життя – найменш ефективний спосіб впливу на владу. Тільки спільними зусиллями, свідомо підходячи до контролю за виборчим процесом та діяльністю посадовців, громадяни рухатимуть Україну до демократії.

Крістіна Богачова

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…