Повне приниження Путіна

Москві немає чим відповідати Києву на євроінтеграцію. Якщо Росія почне масштабну торгово-економічну війну, Україна задушить Чорноморський флот, як вже сьогодні душить миротворців у Придністров’ї. Якщо Росія не почне торгову війну – відбудеться те ж саме. І це не просто провал всієї політики Кремля на пострадянському просторі.

 


 

ЗМІ України захлинаючись обговорюють шоколадний конфлікт Києва і Москви. Це, звісно, важливо: власник компанії Roshen, екс-глава МЗС України Петро Порошенко, вважається одним з активних лобістів підписання договорів про Зону вільної торгівлі та про Асоціацію з ЄС. Правда, Порошенко може спробувати обійти заборону на постачання своєї продукції в Росію, наростивши виробництво на фабриці в Липецьку. Але навряд чи хтось сильно здивується, якщо і там російські перевіряльники знайдуть порушення. Тому дуже символічний вигляд має повідомлення, що Roshen готує початок випуску шоколадних цукерок на території Євросоюзу.

Тим часом аж ніяк не цукерки зараз головне у відносинах Росії та України. І не прийдешня газова війна (скільки їх було – і що?). І навіть не очевидний дрейф УПЦ від МП з уже неприхованим зближенням митрополита Володимира з розкольником Філаретом і дружним відходом цієї солодкої парочки під омофор Константинополя.

Головне – Київ, за погодженням з прорумунським керівництвом Молдови, блокував російських миротворців в Придністров’ї. Це важливо тому, що це демонстрація можливостей однієї сторони і відсутності їх в іншої. Україна закрила Росії своє небо, не даючи поставляти в ПМР будь-які не узгоджені з Кишиневом вантажі. Причому про це офіційні представники України кажуть відкритим текстом:

“Рогозін обіцяв, що російський миротворчий контингент модернізують і переозброять. Однак перша ж спроба перегнати на базу МС у Придністров’ї 7 вертольотів закінчилася провалом – Кишинів сказав “ні” і Київ закрив свою територію для російського транзиту, включаючи і небо. Це сталося в минулому році. Тепер ситуація повторюється. Тільки цього разу Москва не поділилася своїми планами з Кишиневом. Міноборони РФ поки ніяк не реагує на заяви молдовських офіційних осіб. Україна в особі Андрія Дещиці позицію не змінює: “Ми відкриємо кордон для російських вантажів, якщо Москва і Кишинів домовляться про це”.

 


 

З 2015 року ПМР, швидше за все, змусять вступити до складу Молдови. Відповідно, можна вже зараз констатувати: Росія на Дністрі зазнала поразки, і сталося це виключно через позицію України, яка у 2006 році, при Ющенку, за погодженням з Брюсселем, блокувала кордон ПМР, ввівши туди місію EUBAM. І Янукович цього кордону, зауважте, не розблокував. Втім, співпраця України з ЄС і НАТО, в тому числі і в настільки делікатних питаннях, при Януковичі взагалі тільки посилилася.

А тепер давайте уявимо: що буде з Чорноморським флотом РФ у Севастополі, якщо відносини Києва і Москви продовжать погіршуватися? Його ж і так вже Україна 15 років як не дає переозброїти – а тут ще такий конфлікт по всьому фронту двосторонніх відносин.

Щоб уявити собі можливий розвиток подій, не потрібно напружувати фантазію: досить згадати, як жив російський флот у Севастополі при Ющенку. Влада України тоді не тільки відмовляла Росії в проханнях пропустити на базу ЧФ нову зброю і військову техніку (таке було і при Кучмі), але й блокувала постачання пального, заарештовувала під надуманими приводами російських матросів і офіцерів на вулицях “міста російської слави”, і навіть захоплювала військові машини ЧФ, не даючи перекинути вантажі з однієї військової частини в іншу на території Севастополя.

У ту пору кораблі ЧФ змушені були залишати Севастополь всупереч заборонам Києва, після чого Україна піднімала міжнародний скандал. А потім Київ намагався блокувати Севастополь для входу, і тільки загроза перестрілки змушувала підлеглих Ющенка кораблі впустити. Бувало також, що винищувачі-бомбардувальники ВПС України на бриючому польоті проносилися над російськими причалами в Севастополі.

При Януковичі, треба визнати, нічого подібного не трапляється: всі тертя навколо флоту зараз зводяться до поділу грошей між чиновниками РФ і України від продажу девелоперам землі на березі моря, виведеної з-під оренди ЧФ.

Тим не менше, тема переозброєння флоту в умовах ескалації конфліктів на Близькому Сході, напруженості на Кавказі і навколо Абхазії як і раніше актуальна. “Для Росії переозброєння ЧФ є одним з болючих питань. А в договорі від 1997-го року про оренду українських земель під базування ЧФ такого пункту не передбачено”, – зазначає політолог Вадим Карасьов. За словами джерела київської газети “Сегодня”, Путін, катаючись з Януковичем на яхті по севастопольській бухті, запропонував знизити ціну на газ в обмін на дозвіл модернізувати флот.

Звичайно, кілька мільярдів доларів газової знижки в обмін на один тільки дозвіл переозброїти флот – це, м’яко кажучи, сильний хід. Але що взагалі може Росія у відносинах з Україною? Та нічого. Якщо у Москви і є якісь реальні можливості примусити Київ враховувати її геополітичні інтереси – то тільки військові. А на таке Путін навряд чи зважиться.

Саме в цьому криється секрет впевненості, з якою українська еліта відмовляє в поступках еліті російській. Московський король – голий, і це нарешті, побачили всі. Ти можеш скільки завгодно літати на винищувачах і ловити яких завгодно щук, але якщо ти не можеш захистити своїх вояків у карликовій республіці на кордоні Молдови та України і пересадити моряків Севастополя зі старих посудин на нові кораблі, то чого все це варте?

І знаєте ще, що найнеприємніше для Москви? Навіть якщо вона не піде на торгово-економічний конфлікт з Києвом в помсту за ЗВТ з ЄС – все закінчиться так само. Все, що Москва може в Придністров’ї – це відправляти туди гроші. Все, що Москва може в Севастополі – це відправляти туди гроші. Закономірний підсумок для монетократичного режиму.

 


 

Джерело: www.rosbalt.ru

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…