Поведінка українських ультрас: вияв патріотизму чи хуліганство?

Сьогодення не вирізняється впевненістю ні в чому. Розібратися, що чорне, а що біле стає дедалі складніше. Україна у вогні. Але хто ж розпалив цей вогонь? А головне – хто його приборкає? Мабуть той, хто не має іншого дому, аніж Україна, чи той, хто не вміє і не звик зраджувати.

“Ми – не вороги, ми українці!”, – саме під таким гаслом українські ультрас оголосили про безстрокове перемир’я для боротьби проти беззаконня ще в лютому цього року. Почалась активна демонстрація настроїв та ставлення до подій в Україні.

Як це сприйняло суспільство? М’яко кажучи, неоднозначно. Між численними прихильниками народної творчості ультрас зустрічається і чимало опонентів, які закидають вболівальникам нецензурну вербаліку і неефективність таких демонстрацій. За таких умов принципово важливим є розмежування ультрас та футбольних хуліганів. Для перших характерним є активне вболівання задля підтримки футбольної команди, тоді як другі – це ті, хто виправдовує насильство своєю прихильністю до футболу.

Підміна понять породжує неоднозначність сприйняття ультрас суспільством. Так, досить часто спекулюється тема неонацизму, яку свідомо плутають з націоналізмом. А більшість українських футбольних фанатів мають саме націоналістичні погляди (винятком є лише торсида київського “Арсеналу”, представники якої мають ліві погляди).

Цілком слушно постає ще одне питання: чому саме ультрас взяли до рук прапор боротьби проти брехні та беззаконня?

Так склалося, що в Україні футбол – гра № 1. За даними науково-дослідного центру “Соціоплюс” станом на листопад 2013 року 40% українців вважали себе футбольними вболівальниками, з яких 9% – активними. Окрім того, найбільше вболівальників – саме серед вікової групи 18-29 років. Тобто це – звичайна молодь, яка їздить у метро, вчиться у вітчизняних вишах і працює, доки діти “товстих гаманців” їздять на Infinity, купують дипломи та відпочивають. Це ті, хто дихає одним повітрям та має набір однакових проблем.

“Спортом № 1 футбол зробили вболівальники, він завжди був розвагою для “простих людей”. Вони приходили на стадіон, щоб забути про проблеми, відпочити, відчути азарт. Якщо люди помічали якусь фальш, вони відкрито про це заявляли”, – пише український ультрас-портал ultras.org.ua.

Напруга в суспільстві зростає. Україна перебуває у стані неоголошеної війни. І не лайка з трибун стадіону, а несправедливість та беззаконня спровокували те, що ми маємо сьогодні.

Ганна Базиленко

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…