Польський юрист влучно описав «російськомовних українців»

Нещодавно в мережі викликала обурення фраза Юрія Винничука про те, що, мовляв, російськомовне населення України – не українці.

Чимало “тожепатріотів” накинулося на всіх причетних до публікації зі звинуваченнями в дискримінації, розпалюванні, поширюванні й розхитуванні. Але річ, мабуть, не в розхитуванні, а в тому, що в душі, якщо вона там є, вони відчувають, що це правда. Вони не можуть стати частиною українського народу, бо ненавидять його мову й культуру. Хотіли б бути хазяями цієї землі, але поки що тут ще забагато українців. Тому вони щосили проти нас воюють, усіма способами, які мають в арсеналі – звинуваченнями, істериками, образами, скаргами й погрозами намагаються змусити українців мовчати, а якщо говорити – то їхнім язьіком.

Вони не розуміють, що всі все бачать, усім зрозуміло, хто чужинець і загарбник, а хто – нормальна людина.

Польський юрист написав про свій досвід спілкування з “російськомовними українцями” – і він не надто райдужний. Але слово автору:

Я кілька днів думав, чи розмістити цей допис, але так мене востаннє дістали всіляки захисники так званих російськомовних українців, що вирішив таки написати.

Позаминулого тижня був весь день на судових засіданнях у познанському апеляційному, кримінальному суді. Суд розглядав 14 апеляцій, 6 було – від громадян України. Мені вже стало моторошно, коли я осмислив, що майже половина всіх засуджених за злочини – українські громадяни.

Виявилося, вони всі російськомовні, я зітхнув з полегшенням.

Для всіх їх був перекладач української мови.

Усі вони нічєво нє панімалі, алу суду це не вразило, суддя – головуючий сказав, що українські громадяни мають знати українську мову і годі.

Їхня поведінка була жахлива, хамили, кричали, треба було їм безліч разів звертати увагу. Перекладач сказав, що не буде перекладати з російської, суддя – головуючий сказав, для нього це відмова від пояснень. Але кожному дали змогу щось сказати, хоча і не перекладали.

Один з них просив задовольнити його апеляцію. Він сказав, що не хоче бути видвореним до України, бо ненавидить Україну, це країна бандитська, кримінальна, бидляча а люди там – усі розумово відсталі.

Я розумів, прокурор розумів і судді (такого були віку), теж зрозуміли. Усім відібрало мову.

Один суддя не стримався і російською йому сказав: “я вперше щось таке чую, я судив найстрашніших злочинців, але жодний такого про свою країну не говорив. І сказав: якщо ви так ненавидите країну, яка має бути вашою батьківщиною, то тим паче ви ненавидітимете Польщу, вам тут не місце”.

Ось, вам русский мир. Приповз до Польщі. Надіюся, ми собі дамо з ним раду.

Я щодня допомагаю українцям, надаю їм консультації. Ніхто з українськомовних не звернувся до мене з кримінальною справою. Я ніколи не чув. А росіяни з України? Ось, бачте.

У вас теж найвища злочинність у йуґовасточних абластях.

Поділитися:
  • 5K
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    5K
    Shares
* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір

23 Comments

  1. Наразі, поможливості, слід документувати прізвища тих бидляків- покручів кацапських. Потім ми їх дістанемо в той чи інший спосіб.

  2. висилати цих бидло-кацапів на росію!

  3. Українців (україномовних) або языкатых лугадонов «Бог є Дух» (Ін. 4:24) визначає за духом (мовою-Духом Божим або б.ля-языком антихриста, 1Ін. 4:2-3) і більше НІ за чим.

    • Україномовний українець- це як світло світле.Казна що, безглуздя! Є українці, є громадяни України.

      • Підміна понять – улюблений виверт диявола.

        світло пише: українців (тобто, україномовних) в дужках ототожнює одне і теж поняття, РІВНІ за значенням іменники.
        сергій токар збочує у брехню: україномовний українець. без дужок – прикметник ПРИКЛАДАЄ до іменника.

  4. Це просто жах. Вирости на українській землі… Дякую суддям. Та чи це тим хамидлам допоможе?!

    .

  5. п’ять балів. зразок побудови ґетто для тих псів тут.

    • Про “права чєловєка” на московії розкажіть, там ця тема дуже популярна.

  6. Українська толерантність стала смертельною загрозою для держави, не треба соромитись тварюк називати тварюками коли це може призвести до втрати держави,

  7. By///em w K///jo///ie w po///wie lat 80. i wtedy ki///wska popo///udni///wka ///

    • А ви хотіли б, щоб поляки говорили російською, як від них вимагали до 1917-го року? Це ж не заважало полякам почуватися поляками, правда?

  8. Треба подякувати цьому юристу!Він звертає увагу на саме основне-МОВА–це корінь життя в кожній країні.Щоб сцілити свою державу і свій народ-слід полічити і підживити корінь України.А без мови-не буде України.

  9. Бидло і в Африці бидло, а тим паче москєвске. Це не лікується, це хроніка Ото маємо сасєда. Якби таке сусідство припала іншій державі, то, напевно, такого государства вже давно не існувало б, бо було би стерти з лиця землі.

  10. Tiež bol som požiadaný tlmočiť občanovi Ukrajiny. On bol z Kremenčugu a nepanimal ukrajinsky. Ale to bol jeho problém, mal vedieť slovensky. Ja nechcem rozumieť rusky.

    • І не повинні, ні в Словаччині, ні в Україні.

  11. Людина стільки разів людина, скільки вона знає мов..!

    • А чому ви наводите тільки шматок фрази. а не цілу?

  12. Таких виродків треба депортувати не в Україну, а на московію (щоб їм було там комфортно в плані мови та культури).

Comments are closed.