Міжнародна науково-практична конференція “Інтереси України: міжнародно-правовий захист”

У Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась міжнародна науково-практична конференція на тему “Інтереси України: міжнародно-правовий захист”.

Keep calm and believe in international law.
© Mykola Gnatovsky

Упродовж більш ніж восьми годин доповідачі обговорювали правову сторону політики нашої держави у міжнародному та національному праві. У конференції взяли участь двадцять сім доповідачів, серед яких гості з Харкова, Ужгорода, Одеси та навіть Білорусі.

На конференції були присутні представники Міністерства закордонних справ, зокрема, директор департаменту міжнародного права Лариса Герасько з метою налагодження професійного співробітництва з науковою елітою. Неодноразово підкреслювалась потреба обговорення актуальних проблем та застосування подальших висновків і рекомендацій на практиці. Активна громадянська позиція та врахування виконавчими органами влади думки експертів сприятимуть захисту інтересів України за міжнародним правом.

Не дивно, що мало не вся увага була прикута до агресії Російської Федерації проти України. Запропоновано та обговорено багато можливих міжнародно-правових засобів захисту інтересів України, включаючи такі, як звернення до Міжнародного суду ООН, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду, Міжнародного трибуналу з морського права, створення спеціального міжнародного трибуналу, застосування Україною контрзаходів проти РФ, а також механізми захисту економічних інтересів України шляхом звернення до відповідних міжнародних організацій (СОТ, ІКАО тощо).

Втілення деяких із цих засобів є проблематичним з огляду на відсутність ратифікації Україною відповідних документів. Таким чином, було винесено пропозицію про безумовно необхідну ратифікацію Римського статуту, а також участь України у Конвенції про працю у морському судноплавстві 2006 р. та Паризькому меморандумі про взаєморозуміння щодо контролю суден державою порту, до якого приєднались усі держави Європи, окрім України.

Zala-zasidan-vchenoji-rady-KNU

Порушення міжнародного права державою-агресором випливає з таких дій: проведення нелегітимного референдуму; незаконна анексія Криму; збиття “Боїнга-777”; вбивство почесного консула Литви; вбивства, вчинені бойовиками так званих “ЛНР” та “ДНР”; захоплення заручників. Необхідним правовим заходом є подання Україною віндикаційного позову або принаймні запиту консультативного висновку до впливової міжнародної інституції. Дуже важливим є також висловлення офіційних протестів на кожне правопорушення, а не лише відповідних заяв.

Одна з найбільш цікавих та нестандартних дискусій стосується проблем членства Російської Федерації в ООН та її права бути постійним членом Ради Безпеки. Відповідно до Статуту, членами ООН є держави-засновниці та держави, прийняті в ООН на підставі звернення цих держав, які мають бути розглянутими РБ ООН та схвалені Генеральною Асамблеєю ООН шляхом прийняття відповідної резолюції. Оскільки РФ не є первинним членом ООН, а за період з 1946 року і до цього часу Росія не подавала жодної заяви до РБ і, таким чином, не існує жодної резолюції ГА ООН чи рішення РБ ООН про прийняття в члени ООН держави із назвою РФ. Більшість учасників конференції погодились, що постановка самого питання та висловлення позиції України з цього приводу на міжнародній арені є необхідною. Це дає можливу перспективу скасувати “право вето” Росії, що суттєво вплине на рішення постійно діючого органу провідної світової організації.

Дуже актуальною є також кадрова проблема. Різкій критиці піддалось скорочення штату МЗС України. Було зазначено, що кадровий голод у Міністерстві закордонних справ та Міністерстві юстиції, а також в закордонних представництвах є неприпустимою помилкою, особливо в час воєнних дій. Адже сьогодні активно ведеться інформаційна війна. В той же час, якщо порівнювати відділи преси в посольствах України та Росії у Женеві, кількість співробітників співвідноситься як 1:22. Без сумніву, для відстоювання інтересів України недостатньо потужного інформаційного апарату. Адже, як вірно підмітив Андрій Пазюк, це справа всієї України. Тому важливою складовою гідного інформаційного відпору є розвиток самими громадянами інформаційного суспільства, підвищення ефективності інформаційного обміну.

Zala-zasidan-vchenoji-rady-KNU-im-T-Shevchenka

Можна довго сперечатись з приводу сили міжнародного права та шукати його недоліки, а можна намагатись вдосконалювати його з метою встановлення його відповідності сучасним реаліям та вирішення гострих суспільних проблем, як це роблять учасники сьогоднішньої конференції.

Варто закінчити словами Олександра Задорожнього: “Якщо ми завдяки своїм зусиллям врятуємо хоч одне життя, хоч на один день скоротимо війну – ми живемо не дарма”.

Оксана Олійник
oksana.olyinyk@gmail.com

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…