Дух Холодної війни на Балканах

2 січня 2015. – Російсько-українська війна оживила дух Холодної війни і на Балканах. Росія відкрито перешкоджає євроатлантичним процесам у Боснії і Герцеговині та Чорногорії, а Захід переглядає стосунки з країнами, які ще не входять до НАТО і ЄС.

Захід останніми роками мовчки сприймав посилення російського впливу на Балканах, особливо у Боснії і Герцеговині, пише Самір Хусейнович у статті для Deutsche Welle. Це відчувалося як у економічній, так і вполітичній сфері. Російська позиція у Раді забезпечення виконання мирної угоди часто суперечила позиції інших учасників Ради, а очільники ЄС намагалися не реагувати на деструктивні дії боснійських політиків, яких підтримувала РФ. Боснійські та чорногорські аналітики вважають, що саме мовчазна бездіяльність Заходу призвела до того, що у Раді Безпеки ООН Росія фактично перешкоджає євроатлантичній інтеграції Боснії і Герцеговини, а за можливості – і Чорногорії. Військовий конфлікт на сході України та нові стосунки міє Росією і Заходом розбудили дух Холодної війни і на Балканах, де обидві сторони активізувалися у боротьбі за краще геополітичне становище.

Сприятливі для Росії економічні умови дали змогу Путінові посилити свій вплив у всіх регіонах, які правонаступниця СРСР вважала своєю сферою впливу, у тому числі і на Балканах. Та чи цей вплив будівничий чи руйнівний?

У той час як перейнята демократією і правами людини Європа докладала своїх зусиль і фінансів до розвитку громадянських інститутів і впровадження верховенства права, російський олігархат, керований Кремлем, прагматично захоплював еокономічну царину Боснії і Герцеговини, надаючи перевагу стратегічним для країни підприємствам. Навряд чи й зараз Брюссель збагнув, що це його помилка – віддати на відкуп російському капіталу боснійську економіку.

Західні Балкани – регіон, де постали країни, що досі не є членами ні НАТО, ні ЄС. Одночасно вони мають давні зв’язки з Росією через панславізм, православ’я чи економічні стосунки з часів соціалізму. Росія намагається зараз закріпитися у тих країнах, які ще не встигли сісти на європейський потяг, аби мати вплив хоч десь у світі, незважаючи на те, що це великі витрати. Це не економічні і не духовні потреби, це потреби геополітичні, які не приносять дивідендів, але дають Кремлю відчуття того, що Росія – ще світова держава, вважає хорватський експерт Давор Антич.

Повільний поступ балканських держав у напрямку НАТО і ЄС дав Росії час на скуповування важливих підприємств у Боснії і Герцеговині, Македонії, Сербії, Чорногорії. Тепер російська політика може вільніше почуватися у цих державах і навіть диктувати свої умови, адже значною мірою від російського капіталу залежить доля владних інституцій. Навіть зраненій Росії вистачить економічної міці для цілковитого руйнування економіки Чорногорії чи БіГ.

ЄС починає розуміти, яких помилок припустився на Балканах, і намагається протистояти Росії, зокрема, шляхом запровадження Адріатично-іонійської ініціативи та інших проектів. Відмова Росії від “Південного потоку” – хороша новина для ЄС, який великої ваги надає забезпеченню енергетичної незалежності спільноти, і задля цього активізував побудову газового терміналу у Хорватії.

Очевидно, що прихована битва за Балкани між Росією і Заходом ще тільки розгортається, як очевидно і те, що Росія у цій битві перемогти не може, каже у коментарі для UP професор політології Зоран Митрович із Сараєва.

“Мільярдні витрати російських олігархів на купівлю акцій наших підприємств не дають їм права вирішального голосу у нашій політиці. Ми маємо багато проблем, але вирішуватимемо їх самі, а не за вказівкою з Кремля”, – наголошує Митрович.

Володимир Криницький

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…