Десантникам перенесли професійне свято з 2 серпня на інший день

Починаючи з цього року, свій професійний день десантники відзначатимуть не 2 серпня, як це було за радянських часів.

Про це в ефірі програми “Поліграф” повідомили Василь Павлов, науковий консультант робочої групи десантно-штурмових військ, і Володимир Сікан, представник командування ВДВ ЗСУ.

Відтепер десантники відзначатимуть своє свято 21 листопада.

Василь Павлов: Якщо ми вже візьмемо 2 серпня, то треба кілька слів сказати про цей день. На превеликий жаль, у суспільстві і в ЗСУ є брак воєнно-історичних знань. 2 серпня — це дата першого стрибка парашутистів у Московському військовому окрузі. Тобто це відбулося у Радянському Союзі. Це була легендарна людина, десантник №1 — Леонід Мінов. Це була людина, яка привезла ідею повітряно-десантних військ у Радянський Союз. До українського десанту ця дата не має жодного відношення. На сьогодні прийнято рішення пов’язати свято новоутворених десантно-штурмових військ з їх небесним покровителем — Святим Михайлом, генералом небесного воїнства, той святий, який у Судний день поведе війська світла на бій з військами темряви.

Все, про що ми з вами говоримо — це проблема часу. З часом десантники складуть власну міфологію цього покровителя і вплетуть його в історію. По-новому десантники будуть святкувати своє свято 21 листопада.

Яна Холодна: Що самі десантники говорять про зміни?

Василь Павлов: Реакція була адекватна. Наші десантні війська – це наше суспільство. Є люди, які проти змін, є люди, які підтримують, є люди, яким байдуже. У військах ми почули те саме, що й у суспільстві. В усіх людей така червона лінія: з нами треба розмовляти, у нас треба запитувати. Були й провокативні запитання. Це нормально, адже ми знаходимося у стані ідеологічної війни.

Наш десант нічим не відрізняється від нашого суспільства. З десантом треба говорити, десанту треба роз’яснювати. З одного боку, ця зміна вібвувається раптово, а з іншого — вона прокручується вже 2 роки. Це той момент, коли наше суспільство має зрозуміти, що у нього не буде іншого війська, а в нашої армії не буде іншого суспільства. Ми маємо почати створювати українське військо.

Яна Холодна: Володимире, що ви говорили своїм колегам, щоб донести цю думку? Які слова підбирали?

Володимир Сікан: Скільки людей, стільки і думок. З 1985 року я пов’язаний з цим беретом і мені було тяжко прийняти це рішення. Але блакитний берет був уособленням Радянського Союзу. Держави вже такої немає. Ми маємо відходити від старих стереотипів. Не важливо, якого кольору берет. Важливо, щоб у душі солдат був десантником. Він же у береті не воює і не спить. Берети ми одягаємо кілька разів на свята. У полі у них ніхто не ходить.

Як ви знаєте, “Український простір”, у колективі якого серед інших колег дивним чином зібралося аж двоє десантників, послідовно відстоює необхідність відходу від концепції “військ дяді васі” й створення власного десанту і його власної міфології. Ми відстоювали повернення до аеромобільних військ, але вважаємо, що десантно-штурмові війська – навіть краще.

Читайте:

Розформувати ВДВ, створити аеромобільні війська

Недокомунізована недодержава для недолюдей

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…