Словник української мови в 11 томах

Словник: Абісальний

14.10.2018 prostir 0

АБІСА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Який відноситься, належить до найглибших частин моря або земної кори; глибинний. В морських басейнах вибіляють.. абісальну зону, або область глибокого моря, […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абісаль

14.10.2018 prostir 0

АБІСА́ЛЬ, і, жін., спец. Зона найбільших морських та океанічних глибин. Рух води [в океані] вдалося зафіксувати навіть на семикілометровій глибині — у так званій абісалі […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абіогенний

14.10.2018 prostir 0

АБІОГЕ́ННИЙ, а, е. Який виник з неорганічної речовини; //  Пов’язаний з виникненням органічної речовини з неорганічної. Теорія абіогенного (без участі живих істот) утворення органічних речовин […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абіогенез

14.10.2018 prostir 0

АБІОГЕНЕ́З, у, чол. Теорія про виникнення живих істот з речовин неживої природи. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 663.

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абиякий

14.10.2018 prostir 0

АБИЯКИЙ, а, е. 1. Будь-який, звичайний, нічим не примітний. Вельможна, панськая персона Явилася перед Плутона Не як абиякий харпак (Іван Котляревський, I, 1952, 268); Ви […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абияк

14.10.2018 prostir 0

АБИЯК, присл. Як-небудь, сяк-так, як прийдеться. Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків (Іван Котляревський, I, 1952, […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абищо

14.10.2018 prostir 0

АБИ́ЩО, абичого (з прийм.: аби з чого, аби до чого і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що. Ти будеш там робити абищо, — […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абищиця

14.10.2018 prostir 0

АБИ́ЩИЦЯ, і, жін., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Словник […]

Словник української мови в 11 томах

Словник: Абичий

14.10.2018 prostir 0

АБИЧИЙ, я, є, займ. неознач. Байдуже чий, який належить будь-кому. — Отак чини, як я чиню: Люби дочку абичию — Хоч попову, хоч дякову, Хоч […]