Чи вплине закон про телеквоти № 5313 на мову «українського» телебачення?

Нещодавно Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект Княжицького-Сюмар № 5313, в якому декларується запровадження 75-відсоткової квоти для української мови на телебаченні.

Та чи справді після остаточного ухвалення цього проекту на ТБ з’явиться 75% україномовного контенту? Щоб з’ясувати це, активісти руху «Відсіч» провели моніторинг телеканалів 1+1, ICTV, «Україна» та «Інтер» (по одному з кожної великої медіагрупи) та порівняли реальні результати з тими, які відповідають критеріям закону про телеквоти.

Проти минулого року пересічна частка суто україномовного контенту на телебаченні зменшилася приблизно вдвічі й нині становить лише 15,5%. Натомість двомовного контенту побільшало з 35% до 41%, а російськомовного – з 34% до 44%. Та згідно з критеріями законопроекту № 5313, україномовного контенту на ТБ нині значно більше – адже в законопроекті пропонується зараховувати до української квоти й ті передачі, в яких лише ведучі говорять українською. А в перший рік дії закону україномовним вважатиметься навіть повністю російськомовний контент, якщо він є власним продуктом телеканалу.

На діаграмі наочно продемонстровано, скільки україномовного, двомовного та російськомовного контенту на телеканалах є насправді та як це рахуватиметься згідно з критеріями законопроекту.

Очевидно, що законопроект допоможе створити ілюзію збільшення частки української мови на телебаченні в рази, але фактичні зміни будуть геть не такими суттєвими. Наприклад, телеканал ICTV вже нині практично виконує 75-відсоткову квоту «україномовного» контенту та майже виконує квоту «україномовних» новин – їх частка на каналі становить 70%. Таку саму частку «україномовних» новин має й телеканал «Україна». А на 1+1 частка «україномовних» новин – 100%. Гірше на 1+1 та «Україні» з іншим «україномовним» контентом, але й тут канали цілий рік зможуть нічого не міняти, виконуючи квоту завдяки російськомовному та двомовному контенту власного виробництва. І навіть «Інтеру» не доведеться надто старатися – досить буде лише перевести ведучих на українську та в перший рік транслювати побільше контенту власного виробництва або радянських фільмів – їх згідно з проектом №5313 перекладати українською також не треба. І лише після року дії телеквот телеканалам доведеться збільшити частку україномовних фільмів до 75%, а також подбати, щоб у 75% передач ведучі говорили українською. Такі «україномовні» передачі при цьому можуть залишатися двомовними, і російська мова в них і далі може переважати.

Моніторинг проводився 9-го (1+1), 10-го (ICTV), 12-го («Україна») та 16-го («Інтер») квітня 2017 року, в проміжках часу між 7:00 та 22:00. Реклама не враховувалася.

Але щоб довести порушення квоти на телеканалі згідно з законопроектом №5313, такого моніторингу буде недостатньо. Кожен телеканал доведеться моніторити тиждень, що проблематично навіть для Нацради з її ресурсами та обладнанням, а для громадських організацій це буде майже неможливо. Отже, ще однією суттєвою вадою законопроекту є те, що його виконання буде дуже важко проконтролювати.

Необхідність закону, який припинить російщення українського телебачення й поверне на ТБ українську мову, є очевидною. Та законопроект № 5313 лише частково виконає цю функцію і скорше виглядає спробою відкласти або загальмувати справжню українізацію телебачення. Він міг би розглядатися як перехідний до ухвалення закону «Про державну мову» (№ 5670), який має забезпечити належну присутність української мови на ТБ. Але липова квота 75% та перехідний період тривалістю понад рік – це яскраві ознаки того, що проросійське медійне лобі спробує залишити цей закон назавжди.

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…