Чи спроможна Сербія головувати в ОБСЄ?

1 січня 2015. – Республіка Сербія цьогоріч очолить Організацію з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ). Пріоритетом свого головування представники Сербії називають Україну.

Чи може Сербія, яка вважає, що має добрі стосунки і зі Сходом, і з Заходом, вплинути на роз’язання російсько-українського конфлікту?

Скромність ніколи не була чеснотою белградського істеблішменту, пише Неманія Руєвич для Deutsche Welle. Великі плани стали народжуватися, відколи довідалися про головування Сербії у ОБСЄ. Це мало стати своєрідним світовим проривом балканської країни. Коли ж сталися трагічні події в Україні, безпосередню участь у яких взяла і Росія, амбіцій трішки поменшало. Утім, певний час були розмови про організацію у Белграді міжнародної конференції, де Путін з Обамою могли б вирішити всі проблеми. Не вийшло. Мир у всьому світі “made in Serbia” залишається тільки сном белградської верхівки.

Замість реалізації наполеонівських планів, усе більше експертів і політиків висловлюють сумніви, що Сербія взагалі “доросла” до головування в ОБСЄ, тим більше – у такій складній ситуації. Німецька радіостанція Deutschlandfunk в одній зі своїх програм стверджує, що представники багатьох європейських країн дуже шкодують, що саме Сербія з її аномальним проросійським потягом очолить організацію.

Республіка Сербія має чіткі і прозорі перспективи: принаймні ще п’ять років тупцяти у передпокої ЄС, очікуючи можливості стати членом спільноти. Так зване “прагнення до Євросоюзу” Сербія демонструє вельми дивно: відмовляється підтримувати антиросійські санкції, влаштовує для Путіна великий військовий парад , організовує спільні військові навчання з РФ. Та й сам російсько-український конфлікт у Сербії вперто називають внутрішньою кризою, заперечуючи визначальну роль Росії. Чи за таких умов є шанси, що Сербія якось вплине на мирне врегулювання конфлікту?

Намагання догодити і вашим і нашим – “позитивний чинник, завдяки якому Белград може виконати роль щирого посередника”, – сказав нещодавно в інтерв’ю Deutsche Welle Ламберто Заньєр, генеральний секретар ОБСЄ. Він каже, що нейтральних посередників зазвичай звинувачують обидві сторони, але лише нейтральні посередники досягають результатів.

Та річ у тому, що Сербія не виступає нейтральним гравцем там, де йдеться про Росію, і це доведено на прикладі тих-таки спостерігачів ОБСЄ на Донбасі. Сербські співробітники організації носять там футболки з російською символікою і всіляко демонструють свою симпатію до проросійських бойовиків.

Професор факультету політичних наук Драган Симеунович каже, що Сербія пережила чимало з того, що зараз переживає Україна, тому вона з розумінням може поставитися до української ситуації. На його думку, Сербія має шанс докластися до мирного процесу.

“Життя, історія і казки вчать нас, що іноді малі можуть чимало зробити для великих”, – каже професор Симеунович.

Але не всі вірять у казки.

“Провідні європейські держави – Франція, Німеччина – перебувають у безпосередньому діалогу з Москвою і не потребують посередників”, – каже Душан Реліч, голова брюссельського офісу Фонду науки і політики. “Малі держави на кшталт Сербії, що самі потерпають від економічних труднощів та великих внутрішніх і зовнішньополітичних викликів, як от Косово, не можуть посприяти у вирішенні глобальних проблем. Навіть якщо вони якимось чином стануть на чолі ОБСЄ”, – наголошує Реліч.

Останні новини зі сходу України про те, що вдалося здійснити обмін полоненими з обох боків, не змінює того факту, що дипломатичне вирішення російсько-українського конфлікту – завдання, непосильне навіть для могутніших за Сербію гравців політичного поля. Найменші поступки у вигляді “припинення вогню” тут вважаються досягненням. Що ж до головних питань – статусу Криму і окупованих Росією частин Донецької і Луганської областей – тут жодна зі сторін не готова йти на поступки.

“Кожна сторона твердо упевнена у правильності своєї позиції”, – каже Драган Симеунович. “І кожна упевнена, що переможе. Це завжди недобре для справи врегулювання конфліктів”.

Але який вигляд взагалі може мати рішення? “Такий, щоб усі сторони зберегли обличчя” – улюблене формулювання дипломатів. А на практиці? Що і яким чином може зробити ОБСЄ взагалі і Сербія як її цьогорічна очільниця зокрема?

Захід довго дозволяв, щоб ОБСЄ функціонувала як організація необов’язкових рішень. Ніхто не вірив, що Росія може відкинути встановлений після холодної війни європейський порядок. Хоча російська агресія у Грузії продемонструвала таку можливість. Тож зараз на ОБСЄ покладено великі надії щодо підвищення її ефективності і впливу на мирний процес на континенті.

Офіційно організацію підтримують усі країни Європи, а фактично – утворилася прірва між словами і справами. Іще вісім місяців тому Україна, Росія, США і ЄС проголошували, що зацікавлені у дипломатичному вирішенні проблеми. Але на сході України і далі гинули люди.

“Ми не можемо силоміць нав’язати мир. ОБСЄ може бути посередником, але суб’єкти конфлікту повинні сприяти деескалації”, – каже генеральний секретар організації Заньєр. Та чи спроможна на ефективне посередництво Сербія?

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…