Сільські бібліотеки можуть не вижити в умовах децентралізації

Про це говорили у Львові під час дебатів на тему «Децентралізація в Україні – виклики для закладів культури». Ініціювала дискусію громадська організація «Європейський діалог», яка активно працює з районами Львівщини над формуванням економічно спроможних об’єднаних громад.

До речі, саме Львівська область має одну з найчисельніших в Україні мережу закладів культури. Зокрема, у сільській місцевості нині працює 1137 бібліотек. На відміну від освіти та медицини, які отримують державну субвенцію, сфера культури фінансується з місцевих бюджетів. Утримувати таку мережу за кошти, що будуть у розпорядженні місцевих громад, складно, тому багато закладів культурно-просвітницьких закладів будуть «оптимізовані», тобто банально закриті. Насамперед це стосується бібліотек у сільській місцевості. Адже, для прикладу, у сусідній Польщі таких установ у кілька разів менше, між тим, як бюджети тамтешніх сільських ґмін – набагато більші.

Отож, як підготуватись до такого розвитку подій, зберегти робочі місця та оптимізувати мережу закладів, наповнивши їх роботу новим змістом? Свою позицію з цього приводу висловили, зокрема, Леся Корнат, очільниця відділу культурно-просвітницької роботи і навчальних закладів департаменту з питань культури, національностей і релігій Львівської ОДА, Ірина Іваночко та Володимир Балух, керівники відділів культури Миколаївської та Яворівської РДА, голови сільських рад та бібліотекарі Львівщини.

Приміром, за словами пані Корнат, за рік у місцевих бібліотечних закладах відбувається близько семи тисяч подій, до яких залучають до сімдесят тисяч мешканців, з них третина – діти. Але, попри це, в бібліотечній діяльності нині є чимало негараздів.

– По-перше, це застарілі методи роботи, – пояснила Леся Корнат. – Ми поїздили по області й побачили, що у багатьох населених пунктах бібліотеки залишаються переважно місцем, де лише зберігають книжки. А народні доми перетворені на мало відвідувані кімнати-музеї. По-друге, скорочується фінансування. Громадам потрібно навчитися працювати з грантами, які дозволяли б притягувати гроші на місця. Крім того, ще один болючий момент – низька активність громади. За свою недовгу роботу я стикнулася з величезною кількістю скарг, які надходять до нас на роботу бібліотек. Усі просять щось дати, зробити, відкрити, але люди не розуміють, що результат залежить від, насамперед, від їх власної ініціативи.

А керівник відділу культури та туризму Яворівської РДА Володимир Балух, який спілкувався із представниками однієї з польських ґмін, попередив присутніх, що закордонні колеги закликали не повторювати їхніх помилок.

– У цю ґміну входять десять сіл. Вони мають один Народний дім і одну бібліотеку. Сьогодні там місцева влада вже має гроші, аби розгорнути бібліотечну мережу, але проблема в тому, що немає можливості: бракує спеціалістів, а колишні громадські будівлі вже перебувають у приватній власності, – розповів Володимир Балух.

Натомість, керівник відділу культури Миколаївської РДА Ірина Іваночко закликала не боятися оптимізації, а чітко зрозуміти, чого ми хочемо та розставити пріоритети.

– Бібліотека – невід’ємна частина громади. Аби збільшити популярність бібліотек, залучити туди більше людей, потрібно організувати нові форми роботи. Тобто на базі бібліотеки можна створити різноманітні центри: туристичні, інформаційні, інтернет-центри, тощо. Коли з’являється щось нове, потрібно намагатися бути готовими до цього.

На щастя, чимало галицьких бібліотек сьогодні поступово переходять від роботи у форматі «книгосховище» до формату «інформаційно-культурний центр для громади». Тому зараз їм слід розширити спектр послуг для мешканців (доступ до Інтернету та офісної техніки, консультації, заходи для дітей, молоді та дорослих тощо). Лише тоді й сама сільська громада і її орган управління будуть зацікавлені в подальшому існуванні тої ж бібліотеки.

Натомість і представники органів місцевого самоврядування, і самі бібліотекарі нарікають на органи центральної влади, зокрема, на Міністерство культури, за відсутність зваженої державної політики у цій сфері. «В умовах інформаційної війни, коли виховання духовності та патріотизму мало б бути в пріоритеті, відсутність підтримки з боку держави, хоча б на рівні формування політики, створення умов для меценатства, – це злочин», – підкреслили учасники.

Ігор Галущак

* * *
Отримуйте новини там, де вам зручно:
Facebook / Твіттер / Український простір




Loading…